Розширена анотація українською мовою

За більш ніж п’ятдесят років місце і роль жінки в Алжирі зазнали глибоких трансформаційних змін. Політичні зміни 1990-х роках консолідували та зміцнили існуючі досягнення в правах жінок. Усі запроваджені інституційні заходи та програми дій, реалізовані з початку 2000-х років, призвели до значних змін у соціальному становищі жінок, як у сфері освіти, охорони здоров’я, так і в їх участі в економічному та громадському житті. Усвідомлюючи, що освіта сприяє інтеграції жінок в активне життя, зарахування дівчат до шкіл стає головним чинником цього прогресу. Слід також зазначити, що з часів незалежності Алжиру жінки поступово працевлаштовуються в сферу освіти, зокрема займають науково-технічні позиції. У системі вищої освіти зростає частка жінок серед студентства (понад 60% студентів є жінки). Крім того, затвердження трудового кодексу в Алжирі дозволило подолати дискримінацію за статевою приналежністю та усунути нерівність у працевлаштуванні. Методичним інструментарієм даного дослідження є описовий метод, що дозволяє за допомогою статистичних інструментів описати та пояснити явища, що вивчається. Результати проведеного дослідження засвідчують, що за рахунок розширення доступу дівчат до шкільного навчання та працевлаштування відбудися суттєві соціальні зміни в суспільстві Алжиру. Останніми роками розрив між активністю чоловіків і жінок поступово скорочується. Крім того, підвищення рівня освіти серед жінок не в повній мірі відображається на умовах їх працевлаштування. Попри значні зміни в соціальному статусі жінок, ринок праці все ще демонструє сильний гендерний поділ. Статистичні дані щодо гендерного та професійного розподілу робочої сили показують, що жінки зосереджені у видах діяльності, які є продовженням їхнього статусу матері та дружини, таких як освіта, охорона здоров’я та сфера послуг (адміністрація). У цій статті висвітлено основні показники еволюції алжирських жінок у контексті впроваджуваних заходів державної політики, яка дозволила повільні, але кардинальні соціальні зміни.

Ключові слова: статус алжирської жінки, нормативна база, освіта, безробіття.

Класифікація JEL: J81.

Цитувати як: Guedjali, A. (2022). Status of Algerian women: between public policies and social practices. SocioEconomic Challenges, 6(3), 114-122. https://doi.org/10.21272/sec.6(3).114-122.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Addi, L. (2004). Women, Family and Social Bond in Algeria. Kian-Thiebaut, Azadeh and Lader- Fouladi, Marie. Family and socio-political mutations. L’approche culturaliste à l’épreuve, Editions de la Maison des Sciences de l’Homme, Paris, France, pp.71-87. [Link].
2. Barry, A., Dandachli, D. (2020). Youth and Women’s Employment in Algeria: Obstacles and opportunities. Education For Employment. [Link].
3. Baudelot, C., Establet, R. (1992). Allez les filles, les éditions le seuil [Go girls, editions the threshold], Paris [Link].
4. Baudelot, C., Establet, R. (2010). L’élitisme républicain, l’école française à l’épreuve des comparaisons internationales, la république des idées, les éditions le seuil [Republican elitism, the French school put to the test of international comparisons, the republic of ideas, the editions le threshold], Paris. [CrossRef].
5. Benali, R. (2015). L’éducation de la fille dans la famille algérienne traditionnelle. Revue des sciences de l’homme et de la société [The education of the girl in the traditional Algerian family. Journal of human and social sciences], 15, 3-31. [Link].
6. Boudon, R. (1979). La logique du social, Hachette [The logic of the social], Paris. [CrossRef].
7. Durut-Bellat, M. (1990). L’école des filles: quelle formation pour quels rôles sociaux [Girls’ school: what training for what social roles], Harmattan, France. [Link].
8. Guedjali, A. (2017). Professional identity of female managers through a gender lens in social studies review, 11(5), 269-279. [Link].
9. Guedjali, A. (2018). The trajectories of Algerian women executives tested by the glass ceiling in man and society review, 9 (2), 91-119. [Link].
10. Hammouda, N-E., Medjoub, R. (2016). Female higher education graduates facing unemployment. Governance And Social Economy Research Publications, 2, 25-46. [Link].
11. Rebah, A. (2010). Algerian Women Entrepreneurs: The Conquest of Autonomy in Gender and Social Change in Africa, editions of contemporary archives and in partnership with the Agence universitaire de la Francophonie (AUF). [Link].
12. Talahite Fatiha (2007). Algeria: Women’s Employment in Transition, Eight Mediterranean Social and Political Research Meeting Florence – Montecatini Terme, 21-25 March 2007. [Link].
13. Talbi, S. (2014). Women’s employment rights in Algerian labour legislation. [Link].
14. Mezouar, B. (2012). Les sciences sociales en Algérie face au changement [Social sciences in Algeria in the face of change]. Revue Insaniyat, 57, 27-38. [Link].
15. Maruani, M. (2004). Activité, précarité, chômage: toujours plus? [Activity, precariousness, unemployment: always more?] Revue de l’OFCE, 90, 95-115. [CrossRef].