Розширена анотація українською мовою

Експорт в Алжирі в основному зосереджений на вуглеводнях, які є важливим природним ресурсом і продаються на міжнародному ринку в сирому вигляді без будь-якої переробки. Численні дослідження і статистичні дані показали, що експорт невуглеводневої сировини в Алжирі становить низький показник – близько 5% від загального експорту. Цей показник є ознакою того, що алжирська економіка крихка, і залежить від цін на вуглеводні (нафта, газ), які є нестабільними на міжнародному ринку. Кілька факторів є причиною ситуації, що склалася із алжирським експортом. Ця неоднозначність спонукала авторів заглибитися в поле дослідження, щоб наблизитися до реальності причин, які виправдовують відсутність різноманітності в експорті. Тому головною метою дослідження є вимірювання ефективності алжирської економічної дипломатії у просуванні експорту невуглеводнів. У ході дослідження було застосовано методологію із дослідницьким дизайном якісного порядку шляхом вибірки серед алжирських компаній-експортерів, які мають більш ніж десятирічний досвід у сфері експорту, створеного в регіоні Оран-Алжир. Якісне дослідження спрямоване на встановлення відповідей на питання «чому» і «як» певного явища (на відміну від кількісного). Для обробки результатів даного дослідження було використано метод контент-аналізу інтерв’ю, проведених авторами із експортерами. Ця вибірка виявила важливі елементи внеску в попередні дослідження на дану тему, які стосувалися теми експорту в Алжирі, але які не привели до ролі економічної дипломатії в сприянні експорту. Результати, отримані в ході проведеного емпіричного дослідження, можна узагальнити, вони розкривають визначення діяльності невуглеводневого експорту в Алжирі та роль алжирської економічної дипломатії в просуванні та нагляді за цим експортом, а також недоліки економічної дипломатії. Було запропоновано ряд рекомендацій, які необхідно впровадити у сфері експорту, щоб мати ефективну економічну дипломатію, яка може сприяти збільшенню та просуванню диверсифікованого експорту.

Ключові слова: зовнішня торгівля, експорт, економічна дипломатія, міжнародний ринок, міжнародний менеджмент.

Класифікація JEL: M16, M48, N17, O55.

Цитувати як: Oussama, M.H.Z., and Ibtissem, G. (2022). The role of economic diplomacy in the promotion of non-hydrocarbon exports in Algeria. SocioEconomic Challenges, 6(4), 97-105. https://doi.org/10.21272/sec.6(4).97-105.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Aktouf, O. (1987). Méthodologie des sciences sociales et approches qualitatives des organisations : Une introduction à la démarche classique et une critique. Québec: Les presses de l’Université du Québec. [Methodology of social sciences and qualitative approaches of organizations: An introduction to the classic approach and critique. Québec: Les presses de l’Université du Québec]. [Link].
2. Belgot, F., & Ouali, M. (2021). Modèle économétrique de l’effet de la fiscalité pétrolière sur le taux de change. Revue Finances & Marchès [Econometric model of the effect of oil taxation on the exchange rate. Finances & Markets Review], 226-245. [Link].
3. Bouadla, S., & Bentayeb, H. K. (2021). The Capabilities and Challenges of Logistic and its Role in The International Trade Exchange. Revue Finances et Marchès [Finances & Markets Review], 246-265. [Link].
4. Djelti, N. (2021). l’effet de la politique monétaire sur la balance des payements Algérienne. Revue Finances & Marchés [The effect of monetary policy on the Algerian balance of payments. Finance & Markets Review], 313-332. [Link].
5. Frisch, F. (1999). Les études qualitatives. Paris: Edition d’organisation [Qualitative studies. Paris: Organization edition]. [Link].
6. Gauthy-Sinechal, M. (2005). Etudes de marché: Méthodes et outils. BERTI Editions. [Link].
7. Gheddache, L. (2022). Les conditions d’efficacité du redressement des PME défaillantes par la Banque [Conditions for effective recovery of defaulting SMEs by the Bank]. Finances & Markets review, 158-172. [Link].
8. Kateb, M. L., & Ouddane, B. (2019). Les Exportations Hors Hydrocarbures issues de la filière phoenicicole en Algérie. review Finances & Marchés [Non-hydrocarbon exports from the date palm sector in Algeria. Finances & Markets review], 68-85. [Link].
9. Kerzabi, D. (2020). L’effet du financement non conventionnel sur l’inflation en Algérie [The effect of unconventional financing on inflation in Algeria]. Finance and Markets review, 44-59. [Link].
10. Mahcine, H., & Cherchem, M. (2019). Le développement durable et l’innovation marketing dans les services bancaires (le cas des banques algériennes) [Sustainable development and marketing innovation in banking services (the case of Algerian banks)]. Finance and Markets review, 47-68. [Link].
11. Mimouni, N., & Bentalbi, F. (2020). Strandard Modeling of The effect of exchange ratechanges on the algerian trande. Finance and Markets review, 398-417. [Link].
12. Ouldbenzaza, Z. (2022). The impact of oil price fluctuations on the balance of payments of Arab host countries for foreign direct investment. Finance and Markets review, 475-493. [Link].
13. Pellemans (1999). Recherche quantitative en marketing [Quantitative Marketing Research]. Bruxelles: Boech & Larcier. [Link].
14. Semouk, N. (2017). L’algérie Face aux défis de l’organisation mondiale du commerce [Algeria Faced with the challenges of the World Trade Organization]. Almiyar, 408-419. [Link].
15. Talahite, F. (2016). Désindustrialisation et industrialisation en l’Algérie, le rocher de Sisyphe. L’Esprit du temps, [The effect of monetary policy on the Algerian balance of payments. Finance & Markets Review], 130-151. [Link].